Секрети оптимального використання усіх доступних способів захисту цукрових буряків в ЄС

 

Протягом останніх двох десятиліть європейські виробники цукрових буряків зменшували вкладені ресурси, при цьому виробляли все більше та якісніше, сприяючи вирішенню проблем охорони навколишнього середовища (включаючи зміни клімату, біорізноманіття тощо), соціальних (охорони та безпеки праці, здоров'я людей і тварин) та економічних питань з метою досягнення балансу між продуктивністю, соціальними та екологічними цілями.

За матеріалами оглядової публікації Партнерства стабільного бурякоцукрового виробництва ЄС (EU beet sugar sustainability partnership) на тему «Ефективні методи: захист врожаю. Як європейський сектор бурякоцукрового виробництва оптимально використовує всі доступні методи захисту рослин» («Good practices: Plant protection. How the European beet sugar sector makes optimum use of all available crop protection techniques»), вересень, 2019 р.

Захист рослин відіграє вирішальну роль у виробництві цукрових буряків, має важливе значення для досягнення як оптимальної якості, так і врожайності для забезпечення фермерських прибутків, сировини для переробних підприємств та якісної продукції для споживачів. За відсутності відповідного захисту, будь то проти бур’янів, шкідників, хвороб або, як це в основному буває, їх поєднання та/або послідовності, існує ризик великих втрат і навіть загибелі всього врожаю.

Із цих причин урожай цукрових буряків, як правило, захищається від зовнішніх шкідливих факторів різними способами. Засоби захисту рослин (ЗЗР) застосовуються для запобігання чи лікування інфекцій/нападів шкідників у ситуаціях, коли інші раціональні рішення є недоступними. Усі виробники цукрових буряків проходять необхідну підготовку та сертифікацію щодо правил поводження з ЗЗР (дозування, обладнання, терміни застосування, зберігання та утилізація), щоб мінімізувати ризики для людей та навколишнього середовища.

Схеми сертифікації, розроблені з урахуванням екологічних вимог та норм, та обов’язкові сертифікації

Захист посівів — це не тільки використання ЗЗР. Інші способи захисту застосовуються так само, якщо не більше, ніж використання ЗЗР. Управління та інтеграція різних способів захисту сільськогосподарських культур називається комплексною боротьбою зі шкідниками (IPM).

Належна практика захисту рослин

ЦУКРОВИЙ БУРЯК — ОСНОВНА КУЛЬТУРА В СІВОЗМІНІ

Сівозміна — перший крок у комплексній боротьбі зі шкідниками, яка є першочерговою основою вирощування цукрових буряків, що визначає основні принципи інтегрованого виробництва (ІP) (як передбачено Міжнародною організацією біологічного та інтегрованого контролю (IOBC)). Цукровий буряк, як правило, вирощують на одному полі лише один раз на 3 чи, навіть, 8 років, чергуючи з іншими культурами, зокрема зерновими. Це природним чином запобігає збільшення популяцій шкідників, характерних для господаря (зокрема нематод, бурякової крихітки та бурякових совок) та збудників хвороб (головним чином, кореневої гнилі ризоктонії та хвороб листя — церкоспорозу та борошнистої роси). Загалом, чим довша сівозміна буряка, тим ефективніший агрономічний підхід до зменшення популяцій шкідників, характерних для сільськогосподарської культури.

Визначення ФАО: комплексна боротьба зі шкідниками

За даними ФАО, комплексна боротьба зі шкідниками означає ретельне врахування всіх наявних способів боротьби зі шкідниками та подальше впровадження відповідних заходів, що стримують розвиток популяцій шкідників, утримують пестициди та інші заходи на економічно виправданому рівні, знижують або мінімізують ризики для здоров'я людини та навколишнього середовища.

ВИКОРИСТАННЯ ВІДПОВІДНИХ СОРТІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Вибір різновидів/сортів є другим елементом як комплексної боротьби зі шкідниками (IPM), так і інтегрованого виробництва (IP). Загальні принципи IP передбачають те, що сорти повинні бути стійкими/резистентними хоча б до однієї основної хвороби.

На сьогодні селекціонери ще не вдалося визначити основні джерела стійкості до вірусної жовтухи, оскільки вона є поєднанням трьох різних видів вірусу. Але вони працюють над розширенням наукових досліджень. Триває науково-дослідна робота, зокрема проект попереднього відбору, що використовує та розвиває генетичне різноманіття родичів цукрового буряка та визначає кандидатів, які виявляють стійкість/резистентність до вірусної жовтухи.

Їх метою є виведення сортів цукрових буряків із довготривалою та ефективною стійкістю до вірусу жовтухи без втрати врожайності за відсутності хвороби, але такі сорти, навряд чи, будуть доступними в короткостроковій перспективі (тобто в найближчі п'ять років).

Інші сортові ознаки цукрових буряків (наприклад, стійкість до водного стресу) можуть опосередковано впливати на рівень їх стійкості до хвороб та/або використання ЗЗР.

ПОСІВНА ПРОТРУЄНОГО НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Молодий буряк дуже чутливий до шкідників і хвороб. Важливим способом захисту посівів є обробка насіння цукрових буряків дуже низькими дозами відповідного фунгіциду та/або інсектициду під час їх гранулювання насіннєвими компаніями, що займаються переробкою насіння в контрольованих умовах на заводах.

Дана техніка захищає молоді буряки протягом перших 80-90 днів після посівної, коли сходи дуже чутливі до частих нападів патогенів та шкідників.

Ця єдина профілактична обробка дозволяє уникнути 2-3 (іноді навіть 4) подальших застосувань фунгіцидів/інсектицидів, які в іншому випадку були б необхідними для захисту молодих рослин. Ефект від обробки насіння закінчується приблизно протягом 90-100 днів після посівної, після цього періоду захисту від шкідників на початковій стадії росту цукрових буряків цілком можна побачити значну кількість комах на бурякових полях, будь то шкідники культури (наприклад, чорна попелиця) або нецільові організми, такі як божа корівка, журчалки (Syrphidae) та зелені сітчастокрилі (Chrysopidae), личинки яких ефективно сприяють зменшенню колоній чорної попелиці.

Обробки насіння застосовуються протягом 25 років для боротьби з численними шкідниками (до 15 шкідників у Великобританії та з подібними або додатковими шкідниками в Північно-Західній Європі) та пов’язаними з ними вірусними захворюваннями (передаються попелицями). Це призвело до стабілізованого використання інсектицидів у виробництві цукрових буряках на дуже низьких рівнях (Графіки 1, 2 та 3).

Графік 1: Використання фунгіцидів та інсектицидів на цукрових буряках у Франції, 1997-2015 рр.

Графік 2: Використання діючої речовини інсектициду (вкл. нематицид) та фунгіциду на цукрових буряках у Великобританії, 1996-2016 рр.

Графік 3: Індекси* обробок цукрових буряків у Німеччині, 2010-2017 рр.

*Індекс обробки = [сума всіх норм внесення пестицидів/дозволена доза застосування] * [оброблена площа/загальна площа поля]. У Німеччині індекс обробки є показником інтенсивності використання пестицидів і підсумовує кількість кожного пестициду, що застосовується на гектар та за вегетаційний період, відповідно до зареєстрованих доз.

Постійний розвиток для покращення стійкості захисту рослин

Праймінг/активація насіння може збільшити швидкість його проростання до 7 днів. Ранні та рівномірні сходи знижують ризик пошкодження насіння, спричиненого несприятливою погодою та шкідниками. Хороші, рівномірні сходи, які швидко приживаються, дозволяють рослинному покриву цукрових буряків суттєво сприяти придушенню популяцій бур’янів, забезпечуючи подальше підвищення ефективності застосування ЗЗР. Існує також потенціал для досліджень та виведення сортів цукрових буряків зі швидким розвитком рослинного покрову (можливо, за допомогою нових технологій селекції рослин).

Однак альтернативні рішення для швидкого припинення дії деяких діючих речовин можуть викликати повернення до менш стійких практик як із точки зору екологічної, економічної, так і соціальної стійкості.

Однак через надзвичайно швидке зникнення основних діючих речовин та засобів захисту рослин виникає величезна проблема, яка становить потенційну загрозу для екологічної та економічної стійкості в коротко- та середньостроковій перспективі. Із 2018 року у виробництві цукрових буряків було заборонено 9 активних речовин ЗЗР, щонайменше ще 5, швидше за все, зникнуть з арсеналу виробників буряків у короткостроковій перспективі. Збільшується потреба у проведенні досліджень, щоб якнайшвидше забезпечити виробників цукрових буряків альтернативними варіантами засобів захисту рослин.

БОРОТЬБА З БУР’ЯНАМИ – ЧИМ РАНІШЕ, ТИМ КРАЩЕ: СТРЕС ВІД БУР’ЯНІВ Є ПОСТІЙНИМ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Сходи цукрових буряків дуже чутливі до конкуренції з бур’янами (за поживні речовини, світло, воду та простір). Бур’яни, що з'являються протягом 8 тижнів після появи сходів, затінюють молоді буряки. Це може викликати великі втрати врожаю: урожайність може зменшитися на 11% або більше через один високий бур’ян (наприклад, самосів олійного ріпаку, біла лобода або травник) на квадратний метр поля. Сильна засміченість бур’янами необроблених полів може знизити врожайність на 90%. Тому важливо контролювати бур’яни до приживання рослин, тобто перед посівною цукрових буряків, до та після появи бур’янів.

Протягом більшої частини циклу врожаю — від періоду перед посівною практично до змикання рядків — програми боротьби з бур’янами (наприклад, боротьба з бур’янами IRS-LIZ) дають рекомендації щодо боротьби з бур’янами на основі постійного моніторингу стадії росту цукрових буряків, найбільш поширених бур’янів із відповідними стадіями росту, ґрунтових та погодних умов до та після обприскування.

Етап Опис методів боротьби з бур'янами
До посівної Перед посівною метод насіннєвої лунки-приманки передбачає створення насіннєвої лунки за декілька тижнів до початку посівної цукрових буряків. Це стимулює проростання насіння бур’янів, які потім можна буде знищити за допомогою механічного (культивації) або інших способів (вогневого культиватора або хімічної обробки). Однак дану технологію можна застосовувати, лише якщо дозволяють погодні умови, і слід бути обережним, щоб не затримувати посівну цукрових буряків для забезпечення сприятливого вегетаційного періоду. Застосування гербіцидів дозволено для боротьби з багаторічними бур’янами, бур’янами, наявними до культивації насіннєвої лунки, самосівами злакових культур або картоплі та польового лисохвосту.
Після посівної Застосування гербіцидів одразу після посівної до появи сходів може бути дозволено, коли ґрунт вологий, на полях, де очікуються великі популяції проблемного виду бур’яну (наприклад, польового лисохвосту, собачої петрушки, ромашки). Така обробка викликає чутливість бур’яну, забезпечує гнучкість та підтримку в термінах після сходових обприскувань, яких необхідно дотримуватися.
Після приживання рослин
  • після появи сходів гербіцидну обробку можна застосовувати на ранній стадії переважаючих на полі бур’янів, коли вони є більш вразливими, а поглинання діючої речовини є оптимальним (необхідні невеликі кількості гербіциду).
  • Використання гербіцидів можна зменшити за допомогою механічних методів боротьби з бур’янами, таких як міжрядна культивація чи боронування. Однак механічна прополка між рядками буряків не вирішує проблему бур’янів усередині рядків.
  • Механічна боротьба з бур’янами сприяє зменшенню використання хімічних гербіцидів, але в той же час може збільшувати ризик водної ерозії на горбистих ландшафтах та вітрової ерозії на піщаних ґрунтах, залежно від ділянки, погодних умов та розвитку рослин. Крім того, розпушування може загрожувати ґрунтовим членистоногим та наземним гніздовим птахам.
  • Механічну боротьбу з бур’янами можна ефективно застосовувати лише після принаймні двох ранніх обприскувань, щоб дозволити молодим рослинам досягти фази 4 справжнього листка. Це може означати економію одного-двох обприскувань (зменшення використання гербіцидів на 25-40%).
  • Також можна застосовувати методи комбінованої механічної та хімічної боротьби з бур’янами (наприклад, рядкове обприскування у поєднанні з міжрядною культивацією, що дозволяє зменшити використання гербіцидів на дві третини; механічна робота всередині рядку з використанням ротаційних або зубчастих колісних борін). Випробування, проведені в Німеччині в 2014-2016 рр., підтвердили, що використання гербіцидів можна зменшити на 60% за рахунок їх рядкового внесення у поєднанні з механічною боротьбою з бур’янами між рядками. Випробування також показали, що поєднання рядкового обприскування з культивацією зменшило загальні витрати (гербіцид + культивація, робоча сила) на 70-100 євро/га. Однак робочий час збільшився на 1,5-3 год/га, що значно зменшило продуктивність посівної площі. На практиці той чи інший варіант механічної боротьби з бур’янами застосовується на 10% загальної посівної площі цукрових буряків у Німеччині.
  • Залежно від фази листя та погодних умов боротьба з бур’янами проводиться за допомогою механічних методів, застосування гербіцидів або їх поєднання.

Ці комбіновані методи (зокрема, механічна боротьба з бур’янами) постійно розвиваються та вдосконалюються. Дослідницькі організації в країнах-виробниках цукру регулярно організовують польові заходи, щоб показати останні новітні технології.

Наприклад, Французький інститут досліджень цукрових буряків провів 6 заходів, відомих як «Desherb’Avenir» у 2009, 2011, 2013, 2015 роках (разом з IRBAB у Бельгії), 2017 та 2019 роках. Цей польовий захід зібрав тисячі учасників, головним чином фермерів, щоб представити нові напрацювання та розробки в цьому питанні (наприклад, про прополювальних роботів у 2017 році). Аналогічно, в 2017 році в Німеччині DNZ організував демонстраційний день поля, присвячений механічній боротьбі з бур’янами.

БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА ХВОРОБАМИ ПІСЛЯ ПРИЖИВАННЯ РОСЛИН: КЛЮЧОВИЙ МОНІТОРИНГ

Основні захворювання, які починають вражати врожай пізніше у вегетаційному періоді, включають церкоспороз, рамуляріоз, борошнисту іржу та пероноспороз. Зазвичай вони контролюються застосуванням фунгіцидів після досягнення порогових рівнів пошкодження, визначених місцевими/регіональними системами моніторингу захворювань листя. У багатьох країнах виробники цукрових буряків отримують інформаційну підтримку від служби попередження захворювань листя. Із липня по вересень проводиться щотижневий огляд, і як тільки рівень зараження, який вимагає застосування обробок, буде досягнутий (так званий поріг контролю або захисту), виробники в постраждалих регіонах отримують контрольний сигнал про те, що настав час для огляду своїх полів. Якщо спостережувана зараженість перевищує контрольні порогові рівні, необхідно негайно провести обробку, щоб уникнути економічних збитків. Крім того моніторинг IPM (комплексної боротьби зі шкідниками) допомагає уникнути зайвого профілактичного обприскування.

ВИКЛИКИ ВИРОБНИЦТВА ТА ЗАХИСТУ ОРГАНІЧНИХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Виробництво органічних цукрових буряків було започатковано в 2000-х роках в умовах посиленого переходу деяких регіонів до органічного землеробства та збільшення попиту на органічний цукор та побічні продукти органічного буряка (жому). Вирощування органічного буряка вирішує всі екологічні проблеми. В Європі посівна площа органічних цукрових буряків продовжує збільшуватися. У 2018 році вона склала приблизно від 5 до 6 тис. га, порівняно з 1,7 млн га звичайних буряків.

Із технічної/агрономічної точки зору, органічний цукровий буряк є дуже вимогливою культурою, що має значні труднощі у вирощуванні та значні ризики мінливої врожайності. Урожайність органічних цукрових буряків, як правило, на 30% нижча, порівняно зі звичайними цукровими буряками. Агротехнічна програма виробництва органічних буряків виключає використання хімічних ЗЗР та дозволяє використовувати лише нехімічні речовини:

Платформа «Сільське господарство та прогрес»

Міжнародна конфедерація європейських виробників цукрового буряка (CIBE) та Європейський комітет виробників цукру (CEFS) є членами нової платформи «Сільське господарство та прогрес», створеної в лютому 2019 року: www.twitter.com/AgriProgress. Дана платформа виступає за розвиток та застосування інновацій у сільськогосподарському секторі. «Сільське господарство та прогрес» дає відповіді та рекомендації щодо потреб та викликів гарантування сталого сільськогосподарського виробництва та важливої ролі інновацій у цьому контексті. Вона працює над розробкою цілісної, науково-обґрунтованої нормативно-правової бази, яка гарантує баланс між охороною здоров'я, захистом навколишнього середовища та якісним сільськогосподарським виробництвом, забезпечуючи при цьому сільськогосподарських виробників належним рівнем доходів.

Ефективні методи захисту рослин


2005