Нові способи контролю збудників хвороб листя цукрових буряків

 

Збільшення врожайності цукрових буряків є стратегічною метою сучасного сільськогосподарського виробництва. Проте зміни кліматичних умов останніх років негативно впливають на розвиток усіх стратегічно важливих культур, у тому числі й цукрового буряка. Екстремальні умови 2020 року, коли пилові бурі змінилися проливними дощами, змусили багатьох аграріїв пересівати значні площі. Цукровий буряк — вимоглива культура, ефективність виробництва якої залежить від правильного поєднання селекції, насінництва та захисту рослин. Хвороби листя цукрових буряків негативно впливають на формування якісних показників врожаю. У даній статті наведено результати досліджень ефективності застосування нових фунгіцидів на посівах цукрових буряків на основі діючих речовин хімічних класів: триазолів, стробілуринів та карбоксамідів в умовах зрошення.

За матеріалами конференцій IOP «Наука про Землю та навколишнє середовище» («Earth and Environmental Science») на тему «Нові способи боротьби з розвитком збудників хвороб листя цукрових буряків» («New ways to control the development of sugar beet leaf pathogens»), 848 (2021).

Цукровий буряк вимагає високого рівня технології вирощування. Сучасні підходи до захисту рослин свідчать про ефективність комплексного підходу. Оптимізація підбору технології обробки, системи живлення та захисту рослин сприяє збільшенню кількісних та якісних показників врожаю.

Під час вегетаційного періоду розвиток цукрових буряків залежить від впливу біотичних та абіотичних стресів. У польових умовах буряки стикаються з комплексним впливом негативних факторів на урожайність (хворобами, шкідниками, посухою, високим температурним режимом).

Листковий апарат цукрових буряків можуть вражати різні захворювання, основним із яких є церкоспороз (Cercospora beticola). Розвитку захворювання сприяє чергування сухої теплої і прохолодної дощової погоди. Оптимальними умовами для активного розвитку церкоспори є температурний режим +15-35°С та оптимальна вологість повітря, сприятлива для патогену.

Передчасні втрати листової поверхні буряків зумовлюють зменшення кількості пластичних речовин у коренеплоді, які стимулюють утворення нових листків, що тягне за собою скорочення врожайності.

При ризиках епіфітотичного поширення церкоспорозу особливо важливо розробити стратегію застосування фунгіцидів, яка забезпечить максимальний захист листового апарату цукрових буряків від грибкової плямистості, що в подальшому вплине на врожайність буряків, вихід та якість цукру.

Матеріали та методи

Дане дослідження проводилося в ТОВ «Агросахар», Ставропольський край, Росія, з гібридом Рекордина (KWS), який висівався після озимої пшениці (попередник). Площа поля складала 155,8 га, в тому числі під зрошенням – 105 га. Розкладка варіантів представлена методом рандомізованих повторів, у 4 повторах за методикою польового досвіду Б.А. Доспєхова (1985).

Таблиця 1. Схема експерименту

Результати та обговорення

Вегетаційний період характеризувався гострим дефіцитом опадів, порівняно з середнім довгостроковим рівнем, менше ніж 50%, з травня до середини червня та в третій декаді липня були дощі. Необхідна кількість продуктивної вологи для нормального розвитку рослин була повністю забезпечена за рахунок зрошення – з червня по вересень зрошення дало на цій ділянці (105 га) 400 мм опадів. Найбільш інтенсивний розвиток плямистості листя (як бактеріальної, так і церкоспори) було виявлено в другій-третій декадах серпня. Інтенсивне скидання листя почалося в третій декаді вересня.

Сезон характеризувався високим температурним режимом із характерними для регіону періодами максимальної температури вище 36-39°С. Моніторинг розвитку та поширення церкоспорозу почали проводити після другої обробки посівів.

Через 14 днів після другої обробки (Таблиця 2) найбільший відсоток поширення церкоспорозу (60%) було виявлено на прикладі альтернативного варіанту, у зв’язку з цим формування молодих листків також було більшим.

Таблиця 2. Показники ефективності фунгіцидних обробок цукрових буряків (станом на 14.07.2020)

Через 14 днів після третьої обробки, за даними Таблиці 3, розвиток церкоспорозу досягнув 100% на прикладі альтернативного та стандартного варіантів. Новий варіант забезпечив найбільш розвинене та функціонуюче листя та найбільшу масу коренеплодів.

Таблиця 3. Показники ефективності фунгіцидних обробок цукрових буряків (станом на 30.07.2020)

Дослідження посівів перед початком збирання врожаю (Таблиця 4) показало, що новий варіант продовжував забезпечувати найбільш розвинене та функціонуюче листя та найбільшу масу коренеплодів.

Таблиця 4. Показники ефективності фунгіцидних обробок цукрових буряків перед початком збирання врожаю (станом на 22.09.2020)

Для підтвердження ефективності даних захисних заходів було проведено дослідження, результати якого представлені в Таблиці 5.

Таблиця 5. Показники ефективності фунгіцидних обробок під час комбайнового збирання врожаю (станом на 22.09.2020)

В умовах безперервного повторного зараження листя на зрошуваній ділянці було підтверджено, що основним збудником плямистості листя є бактеріоз, церкоспора лише супроводжувала його, забезпечуючи проникнення хвороби всередину тканин, але не встигаючи утворювати плямистість на молодих листочках та тим більше на тих, що перебувають у фазі активного росту.

Висновки

Всі зареєстровані ефекти (зменшення кількості відмерлого листя, збільшення кількості «робочих» листків, зниження співвідношення маси коренеплодів до маси листя за рахунок збільшення маси листя, поліпшення технологічних якостей та врожайності буряків, виходу білого цукру) виникли внаслідок стримування бактеріозу на прикладі нового варіанту обробки посівів цукрових буряків із використанням фунгіциду Елатус Ріа.

Варіант із помітним зниженням розвитку церкоспори показує ефект застосування діючої речовини солатенолу в подоланні допустимої стійкості збудника до діючих речовин класу триазолів на прикладі стандартного варіанту обробки буряків

 


1007