Гарно полили — гарно і виросло: як буряки на Миколаївщині вирощують

 

(За матеріалами журналу «Цукровий бізнес»», №1, червень 2017 р.).

Приємно, коли наша країна може похизуватись першими стрічками в рейтингах. Ще приємніше, коли лідерство в ТОПі неочікуване – так, мало хто знає, що в Україні працює найбільша в Європі поливальна система – її довжина складає 1,2 км! І працює вона задля гарного урожаю цукрових буряків на підприємстві ТОВ «Агро-Діло». На даний момент господарство має під зрошенням 7,5 тис. га, з яких 3,6 тис. га – під цукровими буряками. Про те чому було вирішено розпочати такий амбітний проект та яких показників вдалось досягти Ви можете прочитати далі в матеріалі.

Трішки історії та фактів

ТОВ «Агро-Діло» є частиною українського представництва однієї з найбільших цукрових компаній у світі – Ed&F Man. Компанія прийшла в Україну в далекому 2006-му році, викупивши 75% акцій Засільського цукрового заводу. В 2008-му році лондонські інвестори викупили решту акцій та стали одноосібним власником заводу.

Як зазначив у інтерв’ю директор заводу, Володимир Палієнко, основною причиною вибору цукрового заводу на Миколаївщині стало його сприятливе географічне розташування (по відношенню до морських портів). Починаючи з 2008-го року компанія почала інвестувати в реконструкцію. Початковою метою була лише модернізація виробничих потужностей задля переробки цукру-сирцю з тростини. Паралельно з повномасштабною модернізацією виробничої лінії, завод перейшов на вугілля – першим із українських підприємств цукрової галузі.

У 2010 році завод переробив 72 тис. т цукру-сирцю із тростини. В 2011 році ситуація змінилась кардинальним чином. У зв’язку із проблемами з отриманням квоти на переробку сирцю та виробництво цукру, керівництво компанії прийняло стратегічне рішення – розпочати вирощувати цукрові буряки для заводу та реалізувати другий етап реконструкції за рахунок будівництва бурякоцеху. 

За 9 років компанія вклала в модернізацію цукрового заводу та інвестувала в Україну 142 млн доларів. Ця сума складається з витрат не лише на оновлення переробних потужностей, але і на розвиток земельного банку. Було відновлено багато зрошувальних систем, більше 7,5 тис. га – це зрошувальні землі (із загального земельного банку в 13 тис. га).

Дощування Vs «Крапелька»

Перед початком будь-якого проекту керівництво компанії оцінювало плюси та мінуси двох основних підходів до поливу – дощування та крапельного зрошення. Так, серед позитивів дощування – довговічність: кошти вкладаються і система працює 20-25 років. Також для роботи такого підходу необхідно менше персоналу, адже він передбачає 80-ти відсоткову автоматизацію зрошення. У свою чергу, крапельне зрошення дозволяє вносити добрива «під корінь», видавати конкретну дозу води на гектар.

Проте, за словами Володимира Гусєва, заступника директора по виробництву, основним чинником вибору саме дощування став людський фактор: «Як показав реальний приклад крапельного зрошення у нашому підприємстві – для роботи системи на 50 гектарах необхідно було 20 працівників, тому навіть важко уявити скільки персоналу було б необхідно для утримання 7 500 га». 

У свою чергу, основними видами дощувальних систем є кругові та фронтальні. До переваг кругової машини можна віднести можливість повної автоматизації, низькі трудові та експлуатаційні затрати й простота у використанні. Перевагою фронтальних машин є максимальне покриття зрошуваної ділянки у порівнянні з круговими системами.

«Агро-Діло» надає перевагу круговим машинам, так як для забезпечення їх роботи потрібно менше персоналу (одна людина може обслуговувати 3 кругові машини), а фронтальна машина постійно обслуговується однією людиною. У сезон в «Агро-Ділі» працювали близько 160 чоловік, на зрошенні було задіяно 50 чоловік. У минулому році компанія придбала кутову машину, яка називається «Corner» — проїжджаючи коло, вона поливає всі кути поля, які залишаються за його межами.

Вартість та урожайність

Миколаївська область знаходиться у степовій зоні, а отже, в зоні ризикованого землеробства. За рік тут випадає від 300 до 450 мм опадів (для порівняння в у Вінницькій області – 520-590 мм). У підприємстві проводили невеликий дослід – на краю поля посіяли буряки в умовах суходолу, щоб подивитись на результат. Урожайність на цій ділянці склала 300 ц/га, у той час як на поливі отримують 770 ц/га. Тобто приріст складає більш ніж 2 рази.

Варто відмітити, що вартість повного пакету обладнання та робіт для побудови аналогічної системи складає 3 тис. дол./га. Така сума зумовлюється використанням імпортної техніки (наприклад, насосних станцій, генераторів, самих дощувальних машин). Вітчизняна техніка іноді виходить навіть дорожчою, ніж імпортна, але, на жаль, вона є неконкурентною за якістю.

Технічні моменти

При застосуванні дощувальної системи необхідно враховувати час, за який вона пройде круг та повернеться назад. У спекотний період необхідно «вилити» 80 м3/га, а дощувальна система проходить цей шлях за три доби, тому потрібно дати 240 м3 і коли вона повернеться, треба додати ще 240 м3. Перевагою крапельного поливу є те, що щодобово можна давати 80 м 3, не потрібно підлаштовуватися під цю систему зрошування.

У залежності від тієї стадії, в якій знаходиться культура, потрібно правильно розраховувати поливну норму. Головне робити все вчасно та тими порціями, яких потребує рослина. Існує таке поняття як «фактор культури» (умовні одиниці виміру), тобто весь період вегетації поділяється на часові проміжки: на початку росту посівів — 0,6; 30 днів після посіву — 0,8; період формування плоду — 1 та 1,2. Чим більший виростає буряк, тим більше випаровування — приблизно 7-8 мм. Щоб дізнатись необхідну кількість води на гектар, потрібно фактор культури помножити на показник випаровування та на 10. Коли йде інтенсивний ріст буряків, необхідно подавати 70-80 м3/га води, щоб отримати достатньо вологи. Основне завдання поливу — підтримка водного балансу.

З огляду на певні обмеження у постачанні води, працівники підприємства працюють за попередньо продуманим планом поливу — розраховується не тільки потрібний обсяг води, а й витрати часу, які необхідні для виконання норми поливу.

Варто пам’ятати, що іноді в результаті застосування поливу можуть виникати захворювання буряків. Саме в цей період необхідно зменшувати норму поливу, але це не завжди виходить через спекотне літо. Тому агроном повинен знати, коли треба чи коли, навпаки, не треба поливати. Влітку краще поливати вночі, так як саме в цей час менше випаровування з площі. Був такий період, коли буряк набирав масу, тому гідротехніки поливали без зупинки.

Як зазначають у підприємстві, «нашим другом №1» є септоспора – вона була, є і буде. Цукрові буряки отримують воду, сонячне світло та піддаються випаровуванню, що створює ідеальні умови для розвитку грибку. Проте, допомогає уборотьбі з цією проблемою фунгіцидний обробіток.

Алгоритм запуску дощування

До 2020 року компанія планує збільшити загальну площу зрошення до 20 тис. га. А 27 квітня 2017 року в селі Киселівка, Білозерського району, Херсонської області компанія ED&F Man відкрила першу чергу масштабного іригаційного комплексу, площею 1000 гектарів.

Плани амбітні, але виконувані. Як зазначив пан Володимир, від ідеї до фактичного запуску поливального комплексу на Херсонщині пройшло 4 місяці. В першу чергу вивчили розташування та пропускну здатність каналу. Якщо Ви бажаєте побудувати аналогічну систему, необхідно врахувати не тільки чи вистачить води, а й місце розташування поля – чи ця вода «дійде» до потрібної ділянки. Потім наступає черга проектних робіт, які невдовзі переходять у фізичне виконання та здачу в експлуатацію об’єкта.

Здавалося б для реалізації даногокомплексу робіт необхідна велика команда, але насправді тут головну роль відіграє потужність техніки – екскаватори та бульдозери зараз працюють доволі швидко, що дозволяє охопити максимально велику площу.

У планах підприємства до кінця року збільшити площу під поливом ще на 2 тис. га. Також лондонські інвестори наголошують на тому, що необхідно знайти 10 000 га землі в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях. Основна мета – 100-відсоткове завантаження потужностей Засільського цукрового заводу (який зараз працює на 50%) та планомірний експорт української аграрної продукції.


847