«ЦУКРОВИЙ» 2017

 

(За матеріалами журналу «Цукровий бізнес»», №2 (4), травень 2018 р.).

За останній рік цукрова галузь України зазнала чималих змін. Тільки за результатами минулого року українським виробникам вдалось рекордно наростити експортні поставки цукру й увійти у ТОП-10 світових експортерів. Окрім того, чималих змін зазнали й технічні аспекти виробництва – понад $ 1 млрд інвестовано в минулому році у модернізацію виробничих потужностей. У результаті чого виробництво цукру І-ї категорії зросло з 30% до майже 50% у загальній структурі виробництва. Проте, болючим питанням все ж залишається державна підтримка галузі, про що неодноразово заявляв голова правління НАЦУ «Укрцукор» Андрій Дикун:

«За останні 2 роки галузь показує дуже гарні результати з точки зору виробництва якісного цукру та експорту цього продукту. Ситуація у світі надзвичайно складна, ціни низькі, а наші основні конкуренти в інших країнах світу, які виробляють цукор з цукрового буряка та цукрової тростини, мають дуже надійну підтримку держави. Минулого року ми мали квазіакумуляцію ПДВ на вирощування цукрового буряка. На 2018 рік цукрова галузь, яка заплатила у 2017 р. більше 3 млрд грн податків, отримала підтримку, яка дорівнює нулю. Тому рік буде непростим. Уже є повідомлення про те, що деякі заводи не будуть запускатися. Якщо завод не працює 2 роки, його вже важко запустити.

Окрім того, вже у цьому році відбулося декілька консультацій з різними парламентськими фракціями. Цукровики дійсно віддають у бюджет 3 млрд грн і, як результат, маємо абсолютний нуль з боку держави. Це неправильно і ми сподіваємось, що цього року нас почують, і з 2019 р. буде правильна державна політика у сфері виробництва цукру. Банально, але за ці два роки ми не можемо проголосувати в парламенті за законопроект про дерегуляцію ринку. Він у парламенті є, але за нього не голосують.

Через це ми до цього часу змушені займатися на папері різними квотами, які фактично не працюють, але по закону ми повинні всі ці речі робити.

Як бачимо, ситуація непроста, але, з іншого боку, також оптимістична, тому що кількість якісного цукру збільшується. Це говорить про те, що ми можемо більше експортувати. Я сподіваюсь, що держава нас почує і буде підтримувати розвиток експорту».

Про те, що цьогорічний сезон був нелегким чимало говорили і виробники, адже кліматичні умови весни ніяк не давали змоги здійснити посівну через травневі морози, а літня посуха ставила під загрозу весь урожай. Ростислав Новосад, голова правління ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» відзначив, що для них сезон збору цукрових буряків 2017 року був достатньо складним:

«Ще на початку сезону ми відчули зниження цін на цукор. Окрім того, ми переробили найбільше буряка за всю історію нашого виробництва. Ми мали складні погодні умови, які не дозволяли логістично забезпечувати сировиною завод. Проте, ми ці всі складнощі подолали та закінчили сезон із найбільшим показником по виробництву цукру та переробці буряка.

Також ми почали виробництво біоетанолу та зараз розглядаємо проекти по будівництву біогазового комплексу. Наша стратегія розвитку передбачає рух, системне підвищення продуктивності заводу, зниження енергозатрат на виробництві, зниження собівартості продукції. Ми сьогодні на форумі почули, що в найближчі два роки ми матимемо певні проблеми з перевиробництвом цукру. Цукор, який буде на світовому ринку, не буде мати такої ціни, яка б гарантувала високу рентабельність або просто рентабельність без проведення таких заходів як робимо ми: без модернізації, без реконструкції, без зниження показників енергозатрат, енергоефективності.

Сьогодні виступали два наші доповідачі, які розповідали про виробництво біоетанолу та про організацію фасованої продукції, адже на всіх цих ринках ми вбачаємо перспективу. Ми активно працюємо на експорт, маємо наших клієнтів, відправляємо цукор на Шрі-Ланку через посередників».

Попри несприятливу кон'юнктуру світового ринку, виробники не планують зупинятись. Микола Ільченко, головний інженер ТОВ «Призма-14» стверджує, що план модернізації цукрового заводу активно працює:

«У порівнянні з минулими роками, завод працював прекрасно. Завжди важливими є три фактори: врожайність цукрового буряка, ціна на пальне (газ) і ціна на реалізацію цукру. У цьому році, на жаль, великого врожаю нема, ціна на газ росте, а ціна на цукор падає. Навіть із показниками, що ми набагато краще працювали, фінансовий стан набагато гірший.

На наступний рік плануємо модернізувати завод із мінімальним вкладенням коштів і з максимальним використанням ресурсів: купуємо додаткові центрифуги ВМА, реалізуємо поточний ремонт, модернізацію виробництва на внутрішніх резервах. Потужність будемо збільшувати за рахунок переоснащення теплової схеми. Наприклад, якщо в позаминулому році ми переробляли 1750 т цукрових буряків на добу, в минулому ми вже переробляли 2150 т/добу, то цей рік ми сподіваємось вийти на 2400 т/добу».

Валерій Соколенко, керівник цукрового напряму ТОВ «Астарта-Київ» підтримав думку колеги і також відзначив, що за останній рік компанія значно покращила матеріально-технічну базу підприємства, що дало змогу досягнути найбільших показників по виробництву цукру І-ї категорії:

«Землі нашої компанії розташовані в 7 областях, але потужності з переробки цукру зосереджені у: Харківській – два заводи, Полтавській – чотири, Вінницькій – один, Хмельницькій – один. Це дуже різні підприємства по своїй потужності, по зоні бурякосіяння. Є заводи, які на 95% переробляють власну сировину, а є такі, де 80% – це сировина від давальців, тому ми зацікавлені в тому, щоб наші партнери з сільськогосподарського бізнесу отримували прибутки.

У цьому році наші підприємства переробили, загалом, більше 3 млн т цукрової сировини. Найдовше працював Жданівський цукровий завод Вінницької обл. – 153 доби. Взагалі, добова переробка виросла по холдингу на 3%, що склало 40,705 тис. т переробки за добу.

Загалом, із самого початку, як компанія зайнялась виробництвом цукру, продуктивність заводів збільшено вдвічі. Цього року вироблено 463 тис. т цукру і 43 тис. т гранульованого жому. Потужності по гранульованому жому ми збільшили завдяки реконструкції, фактично з нуля, нового сушильного відділення на Наркевицькому цукровому заводі. Ми бачимо великий потенціал у розвитку експорту гранульованого жому в країни Східної Азії. Наша компанія отримала дозвіл на експорт жому в Китай.

Завдяки чому це все зроблено? У першу чергу – це модернізація цукрових заводів. З 2012 р. у нас працює програма, де розписані всі наші дії за підтримки світових фінансових установ. Це дозволило нам покращити стан нашого обладнання, проводити невеликі модернізації теплових схем, замінити центрифуги, впровадити схеми матричного утфеля на багатьох підприємствах, багато уваги приділено енергоспоживанню та споживанню ресурсів води. Так як на коефіцієнт вилучення цукру впливає зберігання цукрової сировини, дуже багато уваги приділялось кількості днів, які цукровий буряк перебуває на наших бурякопунктах.

Воно було зменшено до мінімуму, тому цукрова сировина завжди була найбільш якісною і це дозволило нам зробити цукор найвищої категорії. У цьому році холдинг виготовив 87% цукру першої категорії (порівняно з минулим роком, збільшив на 16%), в тому числі 14% цукру найвищої європейської якості. Це злагоджена робота всіх служб, і якщо раніше нам здавалось, що високоякісний цукор дуже дорогий по собівартості, то ми знайшли такий баланс, що завдяки роботі всіх служб у нас вийшов якісний продукт зі зменшенням собівартості.

Якість нашого цукру підтверджена міжнародними аудитами споживачів і міжнародних організацій, які перевіряють стандарти, по яких працюють наші підприємства. У минулому році ми підтвердили 25 стандартів, сертифікатів, у тому числі систему екологічного менеджменту, систему менеджменту охорони праці, систему менеджменту безпечності харчової продукції.

Два наші цукрові заводи, Новооржицький і Глобинський, підтвердили сертифікацію по енергоменеджменту ISO 50001.

Ми бачимо великий потенціал у роботі з давальцями цукрової сировини. Ми розуміємо, що собівартість цукру – це головний чинник, і тут потрібно всім разом працювати. Та складна ситуація, в якій опинилась зараз цукрова галузь і ринки збуту, спонукає нас бути більш вибагливими до себе. Із великих об’єктів, які ми маємо будувати в цьому році, це буде, перш за все, силос на 60 тис. т на Наркевицькому цукровому заводі, який плануємо ввести в експлуатацію у 2019 році; потужний комплекс очисних споруд на Глобинському кластері. До речі, у нас збудований енергетичний комплекс.

Основні зусилля будуть докладені для того, щоб знайти той якісний конкурентоспроможний продукт, який не тільки допоможе вижити, але й стати кращими не лише в Україні, а й у конкретному середовищі».

Окрім того, диверсифікація виробництва – сучасний тренд серед виробників цукру. Інна Власюк, генеральний директор ТзОВ «Західна цукрова група» поділилась досвідом виробництва дрібнофасованого цукру:

«Гнідавський цукровий завод мав і має досвід роботи з фасованим продуктом, фасування цукру – це теж свого роду диверсифікація бізнесу. З фасованою продукцією ми працюємо з 2003 р., маємо 7 видів цукру до фасування, які складають 17 позицій фасованої продукції. Мали досвід роботи з великими мережами національного, регіонального масштабу. Водночас ми мали ще досвід роботи з фасованим продуктом європейського виробника, ми імпортували понад 8 видів продукції європейського виробника на український ринок і працювали з цим продуктом в Україні.

Найбільше наше досягнення на сьогоднішній день – це наш унікальний продукт – природний цукор. Чим унікальний? Наші працівники називають цей продукт живим, він має дуже цікаву структуру, адже, коли висипати його на поверхню, кристалики ще будуть довго рухатися. Фасуємо ми багато і давно, тому вбачаю у цьому перспективу для будь-якого заводу.

Хоча сьогодні це є хобі для заводу, адже зараз ринок фасованого продукту в Україні дуже маленький, а фасувальне обладнання дуже дороговартісне. Проте, варто проаналізувати цей напрямок, тому що світ, як і ринок, змінюється, і я думаю, не за горами те, що внутрішня політика і кінцевий споживач будуть зацікавлені у тому, щоб купувати якісний запакований продукт, запакований саме виробником. Безпека якості  – це важливий момент, якого потребуємо, у першу чергу, всі ми. На сьогоднішній день держава теж підсилює вимоги до якості та безпеки цукру, тому фасований продукт на полицях магазинів – це майбутнє».


2207